Суддя – Прошу всіх встати. Починається судове засідання в справі позивача___________, учня Магдалинівської загальноосвітньої школи. Суддя – Прошу всіх встати. Починається судове засідання в справі позивача___________, учня Магдалинівської загальноосвітньої школи.
Обвинувачення сьогодні представляє прокурор_______________.
Відповідачем сьогодні являється Секретаріат Президента України, який прийняв спірне рішення, але за в зв’язку з перебранням повноважень згідно указу Президента №265\2010 за його дії відповідає новий орган – Адміністрація Президента. На сьогоднішньому засіданні інтереси останньої представляє адвокат____________.
Секретар засідання________. Сьогодні на засіданні ми сформували суд присяжних для демократичного рішення щодо нашої справи. Суд править суддя_______
Прошу всіх сідати. Засідання оголошується відкритим. (молоток)
Слово надається консультанту-історику________. Вона представить консультацію щодо теми сьогоднішнього засідання. 
Консультант - Національна згода - це наявність між різноманітними етносоціальними групами дружніх відносин, одностайності з основних питань спільної життєдіяльності, однодумності, спільності міркувань на шляху їх вирішення. Національна згода - це відображення повної гами національних почуттів, породжених історичними, економічними, політичними, етнопсихологічними, культурними, побутовими та іншими факторами. 1 грудня 1991 року в Україні відбувся Всеукраїнський референдум про незалежність України, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. 70 % виборців проголосували за повну незалежність своєї країни. В зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року та здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, 24 серпня 1991 року Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ. Тоді ж, 24 серпня було оголошено про проведення всеукраїнського референдуму, який мав би підтвердити добру волю всіх громадян країни про створення нової держави. На референдум було винесено одне питання - чи "Підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?". У голосуванні взяли участь 84,18 % що мають право голосу громадян Української РСР (31 891 742 людини). З них 28 804 071 (90,32 %) підтримали Акт проголошення незалежності України. Референдум, що підтвердив Акт проголошення незалежності України, був проведений 19 років тому 1 грудня. За цей час кількість прихильників суверенітету країни скоротилася на 11%. Такі результати соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
У 1991 р. за 1 місяць до референдуму готовність проголосувати за незалежність України висловили 64% всіх виборців, які становили майже 89% тих, хто на той момент визначився, як буде голосувати. У 2006 р., також за 1 місяць до річниці референдуму, готовність знову проголосувати за незалежність країни висловили 53% всіх виборців, які становили 70% тих, хто на даний момент визначився з вибором.
За 15 років ставлення до незалежності України практично не змінилося в західному регіоні, негативна оцінка до незалежності держави посилилася в тих регіонах, де сильніша віра в Росію. Подальші зміни громадської думки, вважають соціологи, залежатимуть від діяльності українського політикуму і засобів масової інформації.
Суддя - Слово надається звинуваченню. Прошу пане прокурор.
Прокурор – Шановна пані суддя! Шановні присяжні! На сьогоднішньому засіданні ми розглядаємо справу за позовом громадянина _______________ . Пан_______ стверджує, що відповідач не мав жодних підстав призначати 1 грудня державним святом, а саме Днем національної згоди, тому що:
По-перше, позивач вважає, що референдум, що мав місце 1 грудня 1991 року не показав достатньої інформації про факт погодження нації на рішення про прийняття незалежності Українською Радянською Соціалістичною Республікою.
По-друге, позивач вважає, що результати референдуму не були об’єктивними і на їх формування мали вплив певні політичні сили.
Виходячи з цього позивач вважає за доцільне вимагати від суду рішення щодо перегляду рішення відповідача і відміну відзначання даного державного свята.
Суддя – Дякую. Слово надається свідку від обвинувачення______________.
Пристав запрошує до слова свідка____________.
Суддя – Пані________, скажіть будь ласка чи є вірними висловлювання позивача щодо відсутності більшості на прийняття рішення щодо незалежності України.
Свідок від обвинувачення – Шановна пані суддя. Аналізуючи ситуацію дещо раніших подій, зокрема всесоюзного референдуму початку 1991 року можна побачити слідуюче. За рішенням 4 З’їзду Народних Депутатів СРСР та на основі постанови Верховної Ради СРСР від 16 січня 1991 року на всенародне голосування (референдум) було винесено питання: «Чи вважаєте Ви необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій будуть в повній мірі гарантуватися права та свободи людини будь-якої національності?». В референдумі, що відбувся 17 березня 1991, з 185,6 мільйона громадян СРСР з правом голосу в референдумі прийняли участь 148,5 мільйона (79,5 %); з них 113,5 мільйона (76,43 %) висловились за збереження оновленого СРСР. Ці цифри свідчать про відсутність тенденцій до розпаду СРСР і утворення незалежних держав. Крім того Державна Дума Росії спираючись на ст.29 закону СРСР про референдуми, заявила що рішення референдуму 17 березня залишається в юридичній силі і всі сили, що заявляють про незалежність є сепаратистськими.
Прокурор – Дозвольте, пані суддя. На основі сказаного свідком можна зробити висновок, що на 1991 рік відсутня більшість голосів і населення України повторює загальну тенденцію до збереження СРСР в дещо оновленому вигляді.
Адвокат – Протестую. Всесоюзна статистика не може об’єктивно свідчити про тенденції в кожній окремо узятій республіці.
Суддя – Протест приймається. Адвокат має право поставити питання свідкові.
Адвокат – Дякую, пані суддя. Скажіть свідок які джерела дають вам таку статистику?
Свідок від обвинувачення – результати голосування вміщені в статті газети Правда №5 від 2001 року. Вони можуть бути продемонстровані вам.
Суддя – Будь ласка покажіть нам свідчення.
Пристав вносить результати
Адвокат – А самі ви як вважаєте.
Прокурор – Протестую. Захист вимагає від свідка зробити висновок.
Суддя – Протест відхиляється. Захист хоче почути особисту думку свідка.
Свідок від обвинувачення – Важко сказати. Я спираюсь лише на джерела, які проаналізувала.
Адвокат – Дякую. Це все що я хотіла почути. Більше питань немаю.
Прокурор – Питань немає, пані суддя.
Суддя – Суд викликає свідка від захисту_______________.
Пристав запрошує свідка від захисту
Свідок від захисту – Пане суддя, я хочу представити вашій увазі матеріали щодо передумов референдуму. В процесі здійснення «перебудови» все більше виявлялась недосконалість СРСР. Формально він проголошувався як союз рівноправних республік, а фактично - був імперською тоталітарною державою, яка управлялась з єдиного центру - Москви. Цементуючою силою Союзу Радянських Соціалістичних Республік була Комуністична партія — жорстко централізована організація, керувалась з політбюро ЦК КПРС і в повному обсязі контролювала всі сфери життя суспільства. Предметом її особливої уваги були керівні кадри. Жоден з керівників не міг бути призначений на посаду без її згоди. Таким чином, аби обіймати посаду, треба було вірно служити партії, а вже згодом - народу. За умов горбачовських спроб надати соціалізму в СРСР «людського обличчя» вплив партійних структур суттєво послабився. Вони могли здійснювати керівництво одноособове, за умов відсутності будь-якої політичної конкуренції, використовуючи при цьому силові методи, правоохоронні органи. Останні за таких умов перетворювались на репресивно-каральні. Багатопартійність, політичний плюралізм, зародження елементів демократії і гласності, шквал критики сталінізму застали партійні органи зненацька, і вони стали з великим рахунком програвати в політичній боротьбі. Значна частина комуністів симпатизувала своїм політичним опонентам. Партія втрачала роль об'єднавчої сили. Складаються умови, за яких зближувались інтереси різних соціальних груп українського населення, і на перший план виступає прагнення до суверенітету республіки. Українська партійно-державна номенклатура, практично весь час щось випрошуючи в Москви, прагнула самостійності у розв'язанні питань з управління територією; українське селянство, повернувшись обличчям до свого минулого - колективізації, депортацій і голодоморів, - безпосередньо пов'язувало це з політикою більшовиків. І нарешті українська інтелігенція, представники дисидентства в досягненні незалежності вбачали здійснення віковічної мрії українського народу. Виходячи з цього, вже з кінця 80-х років поступово розвивається процес, закономірним етапом якого стало здобуття Україною незалежності. Початковим етапом правової суверенізації республіки стали вибори у 1989 р. народних депутатів СРСР. Вперше вони вийшли з-під контролю партійного апарату, а окремі депутати відкрито заявили про наміри боротись за вихід України з СРСР. Трансляції засідань І з'їзду народних депутатів СРСР по всесоюзному радіо, які слухали мільйони людей в Україні, поступово руйнували стіну страху перед владою. Політизація суспільства набула небачених масштабів. Все більшу підтримку широких верств населення зустрічають ідеї національно-визвольного руху, а мітинги стають основною формою такої боротьби. В той же час досвід роботи І з'їзду народних депутатів СРСР показав його низьку результативність, політичну заангажованість та консерватизм депутатів, обраних за списками компартії і громадських організацій, що знаходилися під її контролем.
Суддя – Дякую. Питання від обвинувачення будь ласка.
Прокурор – Дякую, пані суддя. Скажіть будь ласка свідок чи можуть свідчення про негативні сторони КПРС говорити про відсутність спроб перебудови і рішення цих питань шляхом збереження СРСР?
Адвокат – Протестую. Свідку задано питання на логічний висновок.
Суддя – Протест приймається. Перефразуйте питання.
Прокурор – Добре, скажіть свідок чи є у вас свідчення, що настрої населення не змінилися під впливом перебудови?
Свідок від захисту – Так, звичайно. Цифри переконують, що зокрема на Україні вибори до місцевих Рад засвідчили переконливу перемогу демократичного блоку у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській областях, менш переконливу — у Києві та Харкові, в деяких інших містах. Уперше в трьох західних областях компартія змушена була перейти в опозицію.
Прокурор – Більше питань не маю.
Адвокат – У мене є запитання, пані суддя.
Суддя – Так прошу.
Адвокат – Скажіть будь ласка свідок, чи є підстави стверджувати, що Декларація про незалежність України мала на меті погіршити становище населення?
Свідок – Мабуть, ні. Натомість подивіться на основні пункти Декларації. Вони свідчать лише про демократичність і оновленість майбутньої політики Української держави.
Суддя – Внесіть будь ласка Декларацію про незалежність України.
Пристав вносить Декларацію.
Свідок від захисту - Народ України становлять громадяни республіки всіх національностей. Закріплено державний, народний, національний суверенітети, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу, судову. Виняткове право народу України на володіння, користування і розпорядження національним багатством. Самостійність України у вирішенні питань економіки, екології, культурного розвитку, зовнішньої і внутрішньої безпеки, міжнародних відносин. Миролюбна зовнішня політика, постійний нейтралітет. Визнання верховенства загальнолюдських цінностей над класовими. Гарантія права на вільний національно-культурний розвиток усіх національностей, що проживають на території України. Необхідність піклуватися про задоволення національно-культурних потреб українців за межами Республіки.
Адвокат – Дякую. Більше питань не маю.
Суддя - Ну що ж. Слово надається суду присяжних. Є пропозиція відмовити позивачу в його вимозі і постановити про чинність рішення Адміністрації Президента щодо встановлення державного свята Дня національної згоди. Прошу голосувати.
Суд присяжних голосує
Суддя – Суд припиняється для прийняття рішення.
Після повернення
Суддя – Увага! Слухати вирок. На основі заслуханих свідчень і рішення суда присяжних визнати скаргу громадянина _____ такою, що не відповідає дійсності і постановити позов даного позивача відхилити і визнати свято Дня національної згоди таким що відповідає діючому законодавству і волі народу України.
Звучить Гімн України
Суддя запрошує до слова позивача. Судове засідання оголошується закритим.
Заключне слово вчителя. Підбиття підсумків конференції
|
Гість